Історія Данилівської ЗОШ І ступеня
На межі Ужгородського та Берегівського районів, поблизу угорського кордону розкинулося невеличке село Данилівка. На краю села, серед квітучої зелені акацій та бузку, стоїть невеличка початкова школа, історія якої заходить у сиву давнину. Не одне покоління учнів виховувалось у стінах цієї школи, багато подій відбулося. А в школі і зараз звучить веселий дзвінок, який кличе до навчання, до знань веселу дітвору. А починалось усе ось так .
До 1919 року землі, на яких розташоване село Данилівка та інші навколишні села , належали графам Ловньої Меньгерту та Ловньої Габору. Після розпаду Австро-Угорщини на володіннях графів Ловньої у 1928- 1933роках чеськими легіонерами було засноване поселення Данилівка. Воно складалося із 17 хат і будівлі школи. У цей самий час декілька селянських родин Хустського та Тячівського районів також оселилися тут.З 1935 року почала працювати і школа. Але навчалися у школі тільки діти чеських легіонерів. Діти українських родин навчалися у одній із хат.В листопаді 1938 році село було окуповане угорськими військами .Чеські родини змушені були покинути свої оселі і повернутися на Батьківщину.А їх місця зайняли угорські витязі(вітейзи). У школі стали навчатися діти українців, але навчання проводилось на угорській мові.Вчителем був священник, який двічі на тиждень прїжджав до школи і навчав дітей грамоти.Вчитель був дуже строгий,міг покарати за найменшу провину.Це підтверджують спогади самих колишніх учнів, які і зараз проживають у селі Данилівка. Зокрема, це Сливка(Іваниш) Христина, Рошинець(Маханець) Марія.Вони пригадують, що прізвище вчителя Ковач.
28 жовтня 1944року село було визволено радянськими військами. У 1944-1945рр. багато сімей- переселенців з гірських районів Закарпаття було влаштовано в хати колишніх чеських землевласників.Школа поповнилася новими учнями. Їх налічувалось близько 50. Це були діти різного віку, від 7 до 12 років.Старших дітей називали переростками. Навчав дітей старенький учитель Мучичка, який мешкав на сусідньому хуторі Фрідманка.У 1946 році у школу було направлено молодих вчителів. Відомо, що класним керівником 1-3 класу комплекту у1947-1948 н.р. була Дідьківська Г.В., класним керівником 2-4 класу Бондаренко М.П. Перша назва школи -Данилівська початкова школа №6. Пізніше школа іменується Свобода- Данилівська початкова школа №6, про що свідчить печатка на архівних документах школи. Зберігся навіть журнал успішності учнів 2 класу на 1948-1949н.р. та відомості успішності учнів 2-4 класу-комплекту. У 2 класі налічувалось 19 учнів, а в 4 класі 9 учнів. Всього налічувалось близько 55 учнів. Навчання проводилось у 2 зміни, так як було тільки одне класне приміщення, кабінет учителя , кладовка і коридор.
Пізніше під школу було передано ще 1 будівлю, яка знаходилася навпроти школи. Таким чином учні могли навчатися у 1 зміну. Були 2 класні приміщення, піонерська кімната. Пізніше ця будівля була передана під квартири для учителів, а згодом по якійсь невідомій причині взагалі продана і зруйнована. Це було зовсім необдуманим рішенням нашої тогочасної влади. Але попри всі негаразди і недоліки школа продовжувала працювати.Школа з року врік гостинно приймала нових учнів і випускала у світ уже грамотних учнів.А учні продовжували навчання у інших школах. Спочатку у 5 клас ходили у с.Батьово, потім у школу с.Свобода(Бакош).Більшість випускників школи навчалися у школах- інтернатах м. Ужгород, м.Свалява, м.Мукачево.
З 1953-1960 завідуючим школи був Фенчак Андрій Андрійович. На заміні працювала також Фенчак Анастасія Іванівна і Гранчак Михайло Михайлович.Першою техпрацівницею була Маханець Ганна, потім Пожар Марія.
З 1960 р. по 1963 р. вчителями працювали Василенко Марія Трофимівна і Штефаньо Павло Миколайович.
З 1963 р. по 1986р. завідуючою школи працювала Куцин ( Готько) Ганна Юріїївна, вчителем Штефаньо П.М. На заміні працювали Сідей Ганна Василівна.
З 1986 по 1988 р. Мороз Лариса Іванівна – зав. школи.
З 1988р.по 1990р Демьейн Марьяна Петрівна.
З 1990 р. по 2001р. Добра Тетяна Василівна.Техпрацівником працювала Руснак(Маханець )Ганна Іванівна.
З 2001р. на посаді завідуючої школи працює Демьейн(Мацола) Марьяна Петрівна, вчителем Банга ( Богданова ) Любов Степанівна. Техпрацівник- Руснак (Неште) Валентина Бейлівна. Під час паводку 2001 року всі учні школи були евакуйовані у санаторій «Човник» Свалявського району. У школі було зроблено капітальний ремонт. Благодійна організація «Карітас» закупила для школи нові меблі, спортивні мати .У 2007році силами батьків, учителів, за кошти Берегівського райво та благодійні кошти було зроблена невеличка реконструкція приміщення школи і добудований коридор. Завдяки цьому навчання в школі здійснюється в одну зміну.Велику допомогу у будівництві надав колишній учень школи, екс- заступник Міністра Оборони України, генерал-лейтенант Куцин Михайло Миколайович.У 2010 році була організована зустріч учнів школи з Михайлом Миколайовичом, на якій він подарував для школи ноутбук, який дає змогу педагогам впроваджувати у навчальний процес іноваційні технології, а учням краще сприймати навчальний матеріал.
Кажуть, що школа славиться не числом, а славою своїх учнів. Наша школа невелика, але має певні досягнення. Педагоги нашої школи працюють над підвищенням якості освіти, а саме над активним використанням сучасних педагогічних технологій, удосконаленням педагогічної майстерності, удосконаленням виховного процесу, спрямованого на формування духовних і моральних цінностей і патріотизму. Учні школи беруть участь у районних та всеукраїнських олімпіадах, міжнародних конкурсах. У 20012 році учні 4 класу взяли участь у всеукраїнських предметних олімпіадах « Олімпус» і здобули призові місця. У ІІ етапі Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика посіли 1- ше і 2- ге місце. На конкурсі іноземних мов « Грінвіч» вибороли 3 «Золоті» сертифікати. Напротязі кількох років учні школи беруть участь у Міжнародному математичному конкурсі «Кенгуру» . У минулому році здобули 8 призових сертифікатів.У школі проводиться багато свят, ранків,зустрічей. Багато випускників нашої школи стали знаменитими. Серед них є : вчителі та лікарі, архітектори та інженери, військові, науковці, актори. Один із найзнаменитіших – це генерал-майор у відставці, бувший заступник Міністра оборони України Куцин Михайло Миколайович. Потрібно гордитися і тим, що Пожар Василь Васильович- доктор фізичних наук, науковий працівник Харківського інституту ядерної фізики. Фриган Любов Іванівна – акторка Запорізького драматичного театру. Банга Михайло Андрійович-відомий художник і архітектор. Їх життєвий шлях є прикладом для наслідування і є доказом, що лише завдяки старанному навчанню та наполегливій праці можна досягнути високих результатів.