Освітня програма

Повна назва закладу

Данилівська початкова школа Батівської селищної ради Берегівського району Закарпатської області

Нормативні документи, на яких ґрунтується освітня програма

Закони України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988, Державний стандарт початкової освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 87 (із змінами від 24 липня 2019 р. № 688).

Тип закладу

Початкова школа

Мета і завдання освітньої програми закладу

Мета: всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Завдання: забезпечити особистісно зорієнтований, компетентнісний і діяльнісний підходи, що реалізовані в освітніх галузях і відображені в результативних складових змісту початкової освіти.

Форми здобуття освіти

Очна: інклюзивний клас (4 клас). Індивідуальна: сімейна (2,3,4 клас), педагогічний патронаж (за потреби), екстернат (за потреби).

Дистанційне навчання здійснюється на платформі Classroom, онлайн-уроки -  на платформі Zoom, зв’язок з учнями та батьками через групи у месенжерах.

Рівні освіти

Початкова освіта

Тип документа про рівень освітньої діяльності

Свідоцтво про здобуття початкової освіти

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.

Початкова освіта. Діти, яким станом на 1 вересня виповнилося шість років, зараховуються до закладу. Діти, яким до 1 вересня не виповнилося шість років, можуть бути зараховані до закладу, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку відповідно до висновку ІРЦ. Тривалість здобуття ними початкової та базової освіти може бути подовжена з доповненням освітньої програми корекційно-розвитковим складником.

Загальний обсяг навчального навантаження

1-4 класи

• 1 клас – 805 годин на навчальний рік;
• 2 клас – 875 годин на навчальний рік;
• 3 клас – 910 годин на навчальний рік;
• 4 клас - 910 годин на навчальний рік.

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень у класах

1

2

3

4

Разом

Українська мова

5

5

5

5

 20        

Іноземна мова

2

3

3

3

11        

Математика

3+1

3+1

4+1

4+1

18  

Я досліджую світ*

7

8

7

7

29

Мистецтво**

2

2

2

2

8

Інформатика

1

1

2

Фізична культура ***

3

3

3

3

12

Усього

20+3

22+3

23+3

23+3

100

Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять

1

1

1

1

4

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня

20

22

23

23

88

Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи)

23

25

26

26

100

Предмет

Програма

Навчання грамоти

Іноземна   мова (анг.)

Математика

Я досліджую світ

Трудове навчання

Музичне мистецтво,

Образотворче мистецтво

Фізична культура

Типова освітня програма початкової освіти (автор Шиян Р.Б.)

Наказ МОН України від 21.03.2018 № 268 “Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти”

Предмет

Програма

Навчання грамоти

Іноземна   мова (анг.)

Математика

Я досліджую світ

Трудове навчання

Музичне мистецтво,

Образотворче мистецтво

Фізична культура

Типова освітня програма початкової освіти (автор Шиян Р.Б.)

Наказ МОН України від 21.03.2018 № 268 “Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти”

Предмет

Програма

Навчання грамоти

Іноземна   мова (анг.)

Математика

Я досліджую світ

Трудове навчання

Музичне мистецтво,

Образотворче мистецтво

Фізична культура

Типова освітня програма початкової освіти (автор Шиян Р.Б.)

Наказ МОН України від 08.10.2019 № 1273 “Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 3-4-х класів закладів загальної середньої освіти”

Предмет

Програма

Навчання грамоти

Іноземна   мова (анг.)

Математика

Я досліджую світ

Трудове навчання

Музичне мистецтво,

Образотворче мистецтво

Фізична культура

Типова освітня програма початкової освіти (автор Шиян Р.Б.)

Наказ МОН України від 08.10.2019 № 1273 “Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 3-4-х класів закладів загальної середньої освіти”

Типи уроку

Діяльнісний підхід

Міжпредметні та внутрішньо-предметні зв'язки

Кооперативне навчання

Проєктна діяльність

Інтерактивні форми уроків

Основними формами організації освітнього процесу у початковій є різні типи уроку:

формування компетентностей;

розвитку компетентностей;

оцінювання досягнення компетентностей;

корекції основних компетентностей;

комбінований урок.

     Формування компетентностей учнів відбувається через застосування діяльнісного підходу, який передбачає постійне включення учнів до різних видів навчально-пізнавальної діяльності, а також практична спрямованість процесу навчання. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв'язків і наскрізних змістових ліній.

    Учителі початкової школи організовують у межах уроку або в позаурочний час екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести. Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, стають більш досяжними завдяки використанню інтерактивних форм учнів 4-их класів – кооперативне навчання, дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти; сюжетно-рольові ігри, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство.

Поділ класів на групи:

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами).

Оцінювання навчальних досягнень

учнів 1-4 класів

Оцінювання навчальних досягнень учнів 1-4 класів проводиться відповідно до наказу МОН України від 13 липня 2021 року № 813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1—4 класів закладів загальної середньої освіти».      Виокремлюють два об’єкти формувального оцінювання: процес навчання учнів, зорієнтований на досягнення очікуваного результату; результат навчання на певному етапі.

Об’єктивні результати навчання: знання про предмети і явища навколишнього світу, взаємозв'язки між ними, уміння та навички оперувати знаннями, уміння набутий досвід навчальних дій, досвід творчої діяльності, що відображено в обов'язкових/ очікуваних результатах  навчання, визначених у програмах.

 Особистісні надбання учня/учениці: активність, ініціативність; старанність, наполегливість; комунікабельність, здатність співпрацювати; самостійність, відповідальність; ціннісні ставлення, які виявляє він/вона.

       Основні функції оцінювання: формувальна, діагностувальна, мотиваційно-стимулювальна, розвивальна, орієнтувальна, коригувальна, прогностична, констатувальна, виховна.

Пріоритетними є формувальна та діагностувальна функції.

   Результати оцінювання особистісних надбань (старанність, уважність, активність тощо)  учнів у 1-4 класах виражаємо вербальною оцінкою.

  Об’єктивні результати  (компетентності – знання, уміння, навички) навчання у 1-2 класах виражаємо вербальною оцінкою, у 3-4 класах за рішенням педагогічної ради (протокол №1від 30.08.2024р) виражаємо рівнями.

Тематична діагностувальна робота проводиться у 2-4 класах після опанування певної теми/частини теми, кількох менших тем чи розділу протягом навчального року. Змістовим наповненням тематичної діагностувальної роботи є система навчальних завдань, що передбачають різні рівні реалізації навчальної діяльності, з яких можна отримати об'єктивну інформацію про досягнення групи взаємопов'язаних очікуваних результатів навчання учнів. У 3—4 класах

проводимо комплексні діагностувальні роботи, зміст яких охоплює мовно-літературну, математичну, природничу освітню галузі. Обсяг завдань ТДР визначається з урахуванням вікових можливостей учнів, тривалість виконання завдань протягом 1 навчальної години. Оцінювальні судження щодо виконання письмової роботи учитель записує у зошити учня.

Підсумкову (річну) оцінку визначаємо з урахуванням індивідуалізованої діагностувальної роботи за умови, якщо виконання індивідуалізованої діагностувальної роботи засвідчує покращення результату навчання. Її фіксуюємо у класному журналі і свідоцтвах досягнень учнів.

На лівій сторінці останнього розвороту журналу для записів уроків з певного предмета/інтегрованого курсу записуємо номери показників характеристик результатів навчання, що подані у свідоцтві досягнень відповідної освітньої галузі, а на правій сторінці розвороту журналу — записуємо ці показники характеристики результатів навчання у тому порядку, як вони записані у свідоцтві досягнень.

У частині класного журналу «Зведений облік навчальних досягнень учнів» записуємо лише рішення педагогічної ради про переведення учня до наступного класу.

Свідоцтво досягнень підписує учитель класу, батьки учня, керівник закладу загальної середньої освіти. Оригінал документа зберігають батьки учня/учениці чи особи, що їх замінюють.

Копію документа з відміткою «Згідно з оригіналом», що закріплено печаткою, зберігають в особовій справі учня. В особовій справі зазначаємо рішення про переведення до наступного класу.

учнів, що навчаються за індивідуальними формами навчання:

педагогічний патронаж

екстернат

сімейне навчання

   Учні, що перебувають на педагогічному патронажі, навчаються за індивідуальним навчальним планом та проходять формувальне, поточне, підсумкове (тематичне, семестрове та річне, що здійснюється за результатами семестрового) оцінювання, а також атестацію відповідно до законодавства.

Формувальне оцінювання відбувається шляхом спостереження педагогічним працівником за здобувачем освіти у різних видах навчальної діяльності або за допомогою інших засобів формувального оцінювання.  Терміни оцінювання визначені у календарно-тематичному плані вчителя з предмету. Облік оцінювання таких учнів проводиться в окремому журналі, семестрове та річне оцінювання переноситься до класного журналу.

   Оцінювання навчальних досягнень екстернів за рівень початкової, базової та повної загальної середньої освіти проводиться у закладі освіти з усіх предметів, обов'язкових для вивчення відповідно до освітньої програми.

Для проведення оцінювання наказом керівника створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів. Завдання для проведення річного охоплюють програмовий матеріал з предмету за відповідний рівень освіти та розраховані на чотири рівні складності: І рівень  складається із 6 тестових завдань закритої форми по 0,5 б кожне (всього 3 бали); ІІ рівень – 3 завдання відкритої форми по 1 б кожне (всього 3 бали); ІІІ рівень – 3 завдання на відповідність по 1 б кожне (всього 3 бали); ІІІ рівень – завдання творчого характеру оцінюється у 3 бали. Результати оцінювання навчальних досягнень екстернів за відповідний клас (річне оцінювання) оформлюються протоколом оцінювання. Протокол оцінювання результатів навчання складається за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти (наказ МОНу 12 січня 2016 року N 8).

За результатами оцінювання виставляється річна оцінка з кожного предмета. Під час підготовки до проходження річного оцінювання для учнів може (за потреби) бути організовані консультації. Оцінювання екстернів проводиться у квітні поточного року. Екстерни проходять державну підсумкову атестацію на загальних підставах.

   Здобувачі освіти за сімейною (домашньою) формою проходять підсумкове (семестрове та річне, що здійснюється за результатами семестрового) оцінювання, а також атестацію.

Здобувачі освіти, які навчаються за Державним стандартом початкової освіти, завердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року N 87, проходять оцінювання 4 рази на рік: жовтень, грудень, березень, травень але не більше ніж 4 навчальні дні упродовж навчального року (з урахуванням вимог до організації освітнього процесу відповідно до державних санітарних правил і норм).

. Таке оцінювання проводиться як формувальне та відбувається шляхом спостереження за здобувачем освіти у різних видах навчальної діяльності або за допомогою інших засобів формувального оцінювання. Для здобувача освіти, який навчається за Державним стандартом початкової освіти, формувальне та підсумкове оцінювання відбувається за спільної участі педагогічного працівника та одного з батьків, інших законних представників може бути організовано в освітньому середовищі, звичному для здобувача освіти.

Завдання для проведення семестрового охоплюють програмовий матеріал з предмету за відповідний рівень освіти, крім початкової, та розраховані на чотири рівні складності: І рівень  складається із 6 тестових завдань закритої форми по 0,5 б кожне (всього 3 бали); ІІ рівень – 3 завдання відкритої форми по 1 б кожне (всього 3 бали); ІІІ рівень – 3 завдання на відповідність по 1 б кожне (всього 3 бали); ІІІ рівень – завдання творчого характеру оцінюється у 3 бали.